Основні випадки чергування у-в

Звуки [у] та [ў], [і] та [ĭ] (звуки з дужечкою називаються нескладовими, прочитати детальніше про них можна тут), на письмі це чергування позначається буквами «у» та «в», «і» та «й». У деяких словах вживання тієї чи іншої літери не має впливу на значення слова. Ми говоримо «вчитель» і «учитель», «ірій – їрій» ( в транскрипції [йíріĭ]), «всім – усім». Однак існують певні правила, який варіант слова обрати, яку літеру написати.

Завжди «у»:

1. Перед приголосним звуком на початку слова. Наприклад: учора;

2. Початок речення перед приголосним. Наприклад: У Петра зібралися всі.

3. Між приголосними звуками на межі слів. Наприклад: прийшов у село;

4. Якщо наступні приголосні «в», «ф» або їхні сполуки з іншими звуками («льв», «св», «тв», «хв»). Наприклад: занурився у хвилю;

5.Після розділового знака перед приголосним (кома, крапка з комою, тире, дужки, лапки). Наприклад: Моя мама, учителька, сьогодні провела відкритий урок.

Завжди «в»:

 1. Між голосними звуками. Наприклад: прибула в Одесу;

2. Перед голосним на початку речення: В Острозі відновила роботу Острозька академія.

3. Після голосного звука перед приголосними (крім тих випадків, коли наступним стоять приголосні «в», «ф» або їхні сполуки з іншими звуками: «льв», «св», «тв», «хв»). Наприклад: відпочивала в Криму, але поїхала у Львів.

Не відбувається чергування «у» та «в» у словах, де від зміни літери (звука) змінюється значення слова. Наприклад, всунути – усунути. Перше слово має значення «вставити, включити, внести», а друге – «винести, виключити, забрати».

Відповідно не змінюються власні назви та іншомовні слова: Вашингтон, Удмуртія, Владивосток, Уругвай, університет.

Основні випадки чергування і-й

Звуки [у] та [ў], [і] та [ĭ] (звуки з дужечкою називаються нескладовими, прочитати детальніше про них можна тут), на письмі це чергування позначається буквами «у» та «в», «і» та «й». В деяких словах вживання тієї чи іншої літери не має впливу на значення слова. Ми говоримо «вчитель» і «учитель», «ірій – їрій» ( в транскрипції [йíріĭ]), «всім – усім». Однак існують певні правила, який варіант слова обрати, яку літеру написати.

Завжди «і»:

 1. Після будь-якого розділового знака (кома, крапка з комою, тире, дужки, лапки, три крапки), після приголосного звука перед приголосним. Наприклад: зібрав і пішов.

2. Початок речення. 

Наприклад: І день іде… (Тарас Шевченко)

3. Зіставлення понять.

Наприклад: батьки і діти.

4. Перед звуком [й] та буквами «я», «ю», «є», «ї». 

Наприклад: Знайшли і ялинку, і їжака.

Завжди «й»:

1. Між голосними звуками. 

Наприклад: Глядачі кричало «браво» й аплодували.

2. Після голосного звука перед приголосним. 

Наприклад: яскраве й барвисте намисто.

 Нагадуємо, що для зручності, плавності і милозвучності вимови в багатьох словах можливе чергування і-й та у-в.